Ця історія – приклад того, наскільки важливим є вчасне звернення до лікарів!

Що таке хвороба Гіршпрунга?

Хвороба Гіршпрунга – це вроджене захворювання товстого кишківника, при якому на певній його ділянці відсутні нервові клітини (ганглії).

Саме вони відповідають за рухову активність кишки – проштовхування калових мас далі по травному тракту.

Якщо ці нервові клітини відсутні, то уражена частина кишківника постійно звужена і не працює. Це призводить до: хронічних закрепів, здуття живота, болю, у важких випадках – інтоксикації та серйозних ускладнень.

Хвороба проявляється найчастіше ще у ранньому дитячому віці. Іноді батьки помічають, що дитина від народження має постійні проблеми зі стільцем, а іноді – як у випадку Матвія – виявляється трохи пізніше.

Зараз Матвійку 3 роки. У віці 2 роки і 11 місяців батьки хлопчика звернулися до нашої клініки зі скаргами на постійні закрепи. Тривалий час Матвій перебував під наглядом педіатрів, отримував підтримувальне лікування, але останній епізод закрепу тривав понад 10 днів і вдома батьки вже не змогли допомогти дитині.

Педіатр направив хлопчика на консультацію до дитячих хірургів структурного підрозділу Центру дитячої медицини – лікарні “Охматдит”. Обстеження та рентген підтвердили попередній діагноз – хвороба Гіршпрунга. На щастя, стан кишківника дозволив провести одномоментну лапароскопічну операцію без необхідності накладати стому.

Наші хірурги виконали малоінвазивне втручання: через три проколи видалили уражену ділянку кишківника та з’єднали здорові частини між собою.

Це означає, що у дитини немає великого розрізу, немає необхідності у калоприймачі, а відновлення відбувається набагато швидше.

«Ми зайшли лапароскопічно (через прокол, а не розріз), видалили уражену ділянку кишківника і теж малоінвазивно зшили здорові частини. Фактично після такої операції у дитини лише три проколи на животі», – розповідає дитячий хірург Роман Стеник.

Сьогодні Матвій почувається добре, випорожнення самостійні, а попереду – спостереження та підтримка наших фахівців.

Слова мами хлопчика – порада іншим батькам: «Ми постійно радились з різними лікарями. Але моя порада – не чекати. Якщо медикаменти діють недовго або не допомагають – треба звертатися до хірургів. Краще пройти обстеження і бути впевненими у діагнозі, ніж зволікати».

Дякуємо всій команді, яка брала участь у лікуванні хлопчика: дитячі хірурги – Олег Содома, Роман Стеник, Тетяна Катринець, діагностика – рентгенолог Зеновія Жидяк, анестезіолог – Юлія Балашук, анестезист – Ірина Волинець, операційна медсестра – Люба Горак.

Цей випадок вкотре доводить: вчасне звернення до лікаря може змінити життя дитини!