«Реабілітація – це досягнення поставлених цілей»: команда Клініки реабілітації дітей Центру дитячої медицини, лікарні «Охматдит» змогли за один курс занять допомогти 12-річній Поліні, яка має церебральний параліч.

«Реабілітація – це не завжди про значний функціональний прогрес і не про одужання від складної недуги. Часто це про адаптацію навколишнього середовища до потреб людини з інвалідністю, забезпечення життєдіяльності за допомогою адаптативного обладнання та допомога у вирішенні соціальних питань», – наголошує завідувачка Клініки реабілітації дітей Оксана Гдиря.

Сім’я із лівого берега Херсону. Складними шляхами родина змогла виїхати із цієї території до Львова. У 12-річної Поліни церебральний параліч 4-го рівня. Дівчинка хотіла навчитися управляти своїм візком, вміти самостійно пересідати із візка на ліжко та удосконалити навички одягання (защіпання гудзиків і т.д) а також навчитися пояснювати друзям чому вона не ходить. Із таким запитом і звернулася до Клініки реабілітації дітей нашого Центру.

«Коли родина з дитиною звертається до нас, ми завжди питаємо, який їх основний запит на реабілітацію, стараємось зрозуміти які сильні сторони дитини. А потім після обстеження реабілітаційною командою встановлюємо спільно з дитиною та її родиною цілі реабілітації. Головне, щоб цілі були реалістичні та важливі для дитини. В процесі терапії, коли дитина бачить прогрес, коли якість життя покращується, вона вчиться робити нові речі – настрій змінюється в кращу сторону. Ми намагаємось ставити реалістичні цілі і разом з дитиною та її родиною рухатись до них», – наголосила керівниця Клініки реабілітації дітей Оксана Гдиря.

В процесі реабілітації у Поліни збільшилися сили м’язів рук, аби вона могла самостійно пересідати, покращилася дрібна моторика. Також фахівці помітили, що візок у дівчини завеликий для її віку, тож підібрали необхідне крісло по усіх параметрах Поліни. За один курс реабілітації команда реабілітологів з дівчинкою змогли досягти поставлених цілей.

Також лікарі оцінили обмеження у пересуванні дівчинки, відтак наш соціальний працівник звернувся до хостелу, в якому тимчасово проживає сім’я, оцінила приміщення і пояснила працівникам хостелу про потребу облаштування та адаптації середовища для потреб Поліни. Тож очікуємо, що до наших прохань дослухаються!

Бажаємо Поліні міцного здоровʼя!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *